Дзюб Іван Петрович
Народився 16 березня 1934 року в селі Сопошин Жовківського району Львівської області. Український фізик-теоретик, перекладач, дипломат. Доктор фізико-математичних наук (1978). Був науковим співпрацівником Інституту фізики АН УРСР (1960-1966) та Інституту теоретичної фізики АН України (1966-1992). Автор наукових досліджень у галузі фізики напівпровідників та фізики твердого тіла. До кола його наукових зацікавлень входять теорія ефекту Мессбауера на домішкових ядрах; поглинання світла домішковими атомами та екситонами; розсіяння повільних нейтронів у газах, рідинах та неідеальних кристалах; дослідження спінових хвиль в ідеальних та змішаних магнітних кристалах; магнітні солітони; магнітний механізм високотемпературної надпровідності. Широко застосовує у своїх працях формалізм функції Гріна. Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки за цикл праць «Передбачення, виявлення і дослідження нового типу елементарних збуджень у кристалах з домішками» (1990, у співавторстві з іншими співробітниками Інститут теоретичної фізики, Інституту металофізики, Фізико-технічного інституту низьких температур та Інституту загальної фізики).
Перший голова Вищої атестаційної комісії України (1992-1996). Радник з науки та освіти в Посольстві України в Японії (2001-2003). Член Національної спілки письменників України. Лауреат премії ім. Максима Рильського (2005) за переклади з японської творів Кавабати Ясунарі, Ое Кендзабуро, Абе Кобо, Нацуме Сосекі, Акутаґави Рюноске, Фукунаґи Такехіко, Саотоме Кацумото та інших. Нагороджений орденом Вранішнього Сонця (2006 ) — за популяризацію японської культури в Україні.