Микола Романюк

Енциклопедія Львівського університету
istperson_romanyukРОМАНЮК Микола Олексійович (28.VIII.1931, с. Качанівка Підволочиського р-ну Терноп. обл.) – фізик-оптик, канд. фіз.-мат. наук (Дослідження електричної та п’єзоелектричної поляризації кристалів сегнетової солі за спостереженнями доменної структури, 1962), доц. (1964), д-р фіз.-мат. наук (Оптика фазових переходів у кристалах сегнетової солі та тригліцин-сульфату, 1984), проф. (1985). Закінчив фіз. ф-т Львів. ун-ту (1954), аспірантуру (1960), докторантуру (1977). У 1954-64 асист., 1964-85 доц., з 1985 проф., 1977-96 зав. каф. експерим. фізики, 1964-74 заст. декана, декан фіз. ф-ту Львів. ун-ту. Наук. інтереси: вивчення фазових переходів у сегнетоелектриках оптичними методами – двійникова будова і динаміка доменів, електронна поляризованість, спонтанні та індуковані оптичні параметричні ефекти номінально чистих, змішаних та опромінених кристалів, інверсія знака двозаломлення. Розвинув напрями спектр. рефрактометрії в електронній ділянці спектра та кристалооптичної термометрії. Керівник 2 докт. та 14 канд. дис. Бл. 350 наук. праць, зокр., Изучение процессов пьезоэлектрической поляризации кристаллов сегнетовой соли по изменениям доменной структуры (Кристаллография. 1959. Т. 4. № 5; с соавт.); Температурные изменения индикатрисы кристаллов сегнетовой соли в области 4,2…318 К (Оптика и спектроскопия. 1983. Т. 54. Вып. 1; с соавт.); Оптичні властивості кристалів в області прозорості та їх застосування (Вісн. Львів. ун-ту. Сер. фіз. 1992. Вип. 25); Кристалооптика (К., 1997); П’єзооптика фероїків (Журн. фіз. досліджень. 2000. Т. 4. № 3). Відмінник вищої школи (1972), засл. проф. Львів. ун-ту (2001). Член Укр. оптичного т-ва, Укр. фіз. т-ва та НТШ.