Докторантура

Докторантура – форми підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації.

В Україні докторантура відкривається при вищих навчальних  закладах третього або четвертого рівнів акредитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти, у наукових установах, які мають висококваліфіковані науково-педагогічні та наукові кадри, сучасну  науково-дослідну, експериментальну та матеріальну базу.

До докторантури приймаються особи, які мають науковий ступінь кандидата наук, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної наукової спеціальності і які можуть на високому рівні проводити фундаментальні, пошукові і прикладні наукові дослідження.

Результатом трирічної діяльності докторанта стає наукова робота на здобуття ступеня доктора наук, а після привселюдного захисту роботи – затвердження її ВАК України та присвоєння наукового ступеня. Вступити до докторантури може громадянин України, який має ступінь кандидата наук, не раніше, ніж через 5 років після захисту відповідної дисертації.

Діяльність у галузі підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів регламентується «Положенням про підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 309. Виділяючи державне замовлення на підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів через аспірантуру, держава велику увагу приділяє раціональному використанню бюджетних коштів. Основним критерієм ефективності діяльності аспірантури є кількість захищених дисертацій здобувачами під час навчання в аспірантурі. У зв’язку з цим велика відповідальність лягає безпосередньо на аспірантів.