Опис навчальної дисципліни

Курс “Теорія внутрішньої будови зір ” є однією з профілюючих дисциплін у підготовці фахівців з астрономії та астрофізики. Його завдання є вивчення сучасних теорій структури зір. Засвоєння цього курсу необхідне для розуміння сучасної концепції утворення та еволюції зір. У цьому курсі основна увага приділена двом типам зір – зорям головної послідовності та виродженим карликам як найбільш вивченим представникам зір, що перебувають на релятивістських стадіях еволюції. Виклад теорії вироджених карликів у значній мірі грунтується на оригінальних дослідженнях, виконаних на кафедрі астрофізики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мета:
засвоєння методів теоретичного розрахунку структурних та енергетичних характеристик зір, оцінок фізичного стану речовини у зоряних надрах на основі спостережуваних даних, визначення областей існування зір різних спектральних класів, побудови адекватних моделей зір для інтерпретації нових спостережуваних даних.

Завдання:
вивчення сучасних теоретичних методів розрахунку внутрішньої структури зір, визначення фізичного стану речовини зір різних спектральних класів за спостережуваними даними, побудова моделей зір, що відповідають спостережуваним даним.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

Знати:
1. історію розвитку вчення про внутрішню будову зір;
2. основні фактори, що забезпечують існування, різноманітність та еволюцію зір;
3. фізичні механізми формування внутрішньої структури зорі та рівняння, що її описують;
4. систему рівнянь внутрішньої структури для зір різних спектральних класів;
5. особливості будови зір на релятивістських стадіях еволюції;
6. теорію вироджених карликів, методи розрахунку характеристик цих зір за допомогою простих моделей, визначення областей параметрів цих моделей для спостережуваних вироджених карликів.

Вміти:
1. розв’язувати систему рівнянь зоряної структури для нормальних зір;
2. застосовувати теорію для оцінки стану речовини реальних вироджених карликів на основі спостережуваних даних у рамках моделі Чандрасекхара та інших моделях, що її узагальнюють;
3. будувати співвідношення “маса-радіус”, “енергія-радіус” і використовувати їх як тести для оцінки точності характеристик (маса, радіус) , розрахованих різними методами за спостережуваними даними;
4. оцінювати роль обертання, ефектів ЗТВ та процесів нейтронізації для визначення областей існування вироджених карликів.