Загальна астрофізика (Астрономія)

Тип: На вибір ВУЗу

Кафедра: астрофізики

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
76Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
732професор Ваврух М. В.ФзА-41

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
716ФзА-41професор Ваврух М. В.

Опис навчальної дисципліни

Курс покликаний поглибити знання студентів із спецкурсів з астрофізики, які студенти вже вивчали до четвертого курсу в інтердисциплінарно – оглядовому значенні та зробити ретроспективний огляд курсів, які вивчатимуться студентами-астрономами на старших курсах. Особливу увага, при цьому, присвячується нуклеогенезису у Всесвіті.

Мета:

  • дати студентам фундаментальні інтердисциплінарні знання про зв’язки між усіма розділами астрофізики, у яких розглядаються різні стани речовини у Всесвіті (дифузна матерія та газопилові туманності; різні типи зір, їх еволюція та роль у нуклеогенезисі; будова та еволюція галактик; еволюція Всесвіту, темна матерія та темна енергія);
  • ознайомити студентів з основними методами і експериментами спостережуваної астрофізики, показавши їх роль як для окремих розділів, так і для всієї астрофізики.

Завдання:

  • вивчення просторових та часових масштабів у астрофізиці;
  • вивчення зір, їх фізичних характеристик та спектральних класифікацій;
  • вивчення міжзоряного середовища, газово-пилових комплексів, утворення зір;
  • вивчення ядерних реакцій у зорях різної маси, нуклеогенезису ядер елементів, еволюції зір;
  • вивчення Сонця, проблема сонячних нейтрино і її розв’язання;
  • вивчення Наднових І-то та ІІ-го типів та їх залишки (нейтронні зорі, чорні діри, оболонки),
    астрофізика високих енергій;
  • вивчення змінних зір;
  • вивчення планетарних туманностей та їх ядер;
  • вивчення Сонця, проблеми сонячних нейтрино і її розв’язання;
  • вивчення основ космогонії;
  • вивчення тіл Сонячної системи;
  • вивчення причин змінності блиску зір;
  • вивчення основ теорії світіння небулярної плазми (зон НІІ, планетарних туманностей, оболонок симбіотичних зір, нових та Наднових);
  • вивчення будови та еволюції галактик, темна матерія, активні галактики, основний механізм активності галактики та умови існування активності галактики;
  • вивчення основ космології, характеристик реліктового випромінювання та інших експериментальних доказів розширення Всесвіту, космологічних моделей, стадій розширення Всесвіту, моделей нуклеосинтезу Великого Вибуху, інфляційної стадії розширення Всесвіту.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен
Знати:

  • просторово-часові масштаби в астрофізиці, визначення відстані до різних типів астрофізичних об’єктів;
  • еволюційні треки зір різної маси на діаграмі Герцшпрунга-Рессела;
  • основи нуклеогенезису у Всесвіті;
  • будову Сонця, експериментальні підтвердження стандартної теорії Сонця;
  • основи теорії світіння зон криві блиску наднових різних типів та їх фізична інтерпретація;
  • типи змінних зір, фізичну інтерпретацію змінності зір різних типів;
  • теорію утворення планетарних туманностей та їх ядер;
  • основи теорії світіння небулярної плазми;
  • морфологічні типи та основи теорії еволюції галактик;
  • основи космології та космогонії.

Вміти:

  • визначати паралакси і параметри руху зір;
  • визначати основні спектральні характеристики зір за їх спектрами;
  • визначати основних фізичних характеристик зір за їх спектральним класом і абсолютною зоряною величиною;
  • визначати радіус зони Стремгрена для різних характерів радіального розподілу густини та джерел іонізуючого випромінювання;
  • визначати елементи орбіти і фізичні характеристики компонент подвійних зір, будувати поверхні Роша;
  • розраховувати характеристики нових зір;
  • визначати відстані до цефеїди, зоряних скупчень та галактик;
  • визначати тип галактики.

Рекомендована література

Базова
1. Агекян Т.А.; Звезды. Галактики. Метагалактика. – М.: Наука, 1982.
2. Воронцов-Вельяминов Б.А. Внегалактическая астрономия. – М.: Наука, 1978.
3. Шкловский И.С. Звезды. Их рождение, жизнь и смерть. – М.: Наука, 1977; Вселенная. Жизнь. Разум. – М.: Наука, 1987.

Допоміжна
1. Зигель Ф.Ю. Сокровища звездного неба. – М.: Наука, 1980.
2. Брандт Дж., Ходж П. Астрофизика Солнечной системы. – М.: Мир, 1967.
3. Манчестер Р., Тейлор Дж. Пульсары. – М.: Мир, 1980.
4. Климишин И.А. Астрономия наших дней. – М.: Наука, 1980.
5. Масевич А.Г., Тутуков А.В. Эволюция звезд — теория и наблюдения. – М.: Наука, 1988.
6. Мирзоян Л. Ранние стадии эволюции звезд. – М.: Наука, 1991.
7. Азимов А. Взрывающиеся Солнца. Тайны сверхновых. – М.: Наука, 1991.
8. Ньето М.М. Закон Тициуса-Боде. – М.: Наука, 1972.
9. На переднем крае астрофизики. Сб. под ред. Ю.Эвретта. – М.: Наука, 1979.
10.Солнечная система. Сб. под ред. Мороза В.И. – М.: Мир, 1979.
11.Спутники Юпитера. Сб. ст. в 3-х ч. – М.: Мир, 1985.
12.Система Сатурна. Сб. ст. – М.: Мир, 1990.

Інформаційні ресурси:
1. Wikipedia. http://www.wikipedia.org
2. Астрономічний енциклопедичний словник. ГАО НАН України. ЛНУ імені Івана Франка, 2003.

Матеріали

1. Андрієвський С.М.,. Климишин І.А Курс загальної астрономії. – Одеса: “Астропринт”, 2007.
2. Мартынов Д.Я. Курс общей астрофизики. – М.: Наука, 1988.
3. Андрієвський С.М.,. Климишин І.А Курс загальної астрономії. – Одеса: “Астропринт”, 2010.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму