Леопольд Інфельд

Енциклопедія Львівського університету
 
 
istperson_infeldІНФЕЛЬД (Infeld) Леопольд (20.VII.1898, м. Краків – 15.І.1968, м. Варшава) – фізик, д-р філософії (Світлові хвилі у теорії відносності, 1921). Закінчив торгову школу. Навчався в Яґеллон. ун-ті під кер. В. Натансона. У Берліні 1920 познайомився з А. Айнштайном, відвідував лекції М. Планка; 1921–29 учителював у гімназіях Коніна і Варшави; 1930 ст. асист. каф. теор. фізики Львів. ун-ту, отримав право викладати після подання дис. Про електронну хвилю, доц. каф. теор. фізики Львів. ун-ту, 1933–34 працював з М. Борном у Кембриджі, 1936–38 з А. Айнштайном у Принстоні; 1938–50 працював у Торонто (Канада); з 1950 проф., зав. каф. теор. фізики Варшав. ун-ту, засновник і перший директор Ін-ту теор. фізики. Член Пол. АН (1952). Співавт. нелінійної електродинаміки Борна–І. і теорії рівнянь руху в заг. теорії відносності Айнштайна–І.–Гоффмана. Авт. наук. праць, зокр., The gravitational equations and the problem of motion (Annals of Mathematics. 1938, Vol. 39; with co-auth.); Эволюция физики. 2-е изд. (М., 1956; соавт. А. Айнштайн); Moje wspomnienia o Einsteinie(Warszawa, 1956); Wybrancy bogow. Powiesc o zyciu Ewarysta Galois (Warszawa, 1998). Член Пол. АН та ін. академій.