Войцех Рубінович

РУБІНОВИЧ (Rubinowicz) Войцех Сильвестр (22.II.1889, c. Садагора Чернів. обл.-13.Х.1974, м. Варшава, Польща) – фізик, д-р філософії (1914). Закінчив гімназію в Чернівцях (1908), Чернів. ун-т (1912). У 1912-16 асист. каф. експерим. фізики Чернів. ун-ту; 1916 переїхав до Мюнхена, 1917 асист. Арнольда Зоммерфельда, 1918 габіліт. у Чернів. ун-ті; 1919 переїхав до Відня, 1920 – до Копенгаґена; 1920-22 проф. теор. фізики у Любляні; 1922-37 проф. теор. фізики, 1925-26 декан заг. ф-ту, 1935-37 зав. каф. заг. механіки інж. ф-ту Львів. політехніки; 1937-41, 44-45 проф., зав. каф. теор. фізики Львів. ун-ту; 1946-60 проф., зав каф. теор. механіки, з 1953 додатково зав. каф. оптики і механіки Варшав. ун-ту; 1953-60 працював також у Ін-ті фізики Пол. АН. Наук. інтереси: теорія дифракції, квант. теорія випромінювання та матем. фізика. Розробив теорію електричного випромінювання; сформулював правило відбору і поляризації електричного дипольного (1918), квадрупольного (1928-30) випромінювання, вирішив проблему “заборонених” спектр. ліній. Авт. багатьох праць, зокр., Ursprung und Entwicklung der alteren Quantentheorie (1933); Wektory i tensory (1950); Kwantowa teoria atomu (1954); Sommerfeldsche Polynommethode (1972). Зв. член Пол. АН. Президент Пол. фіз. т-ва (1961-74).