Прикладна оптика

Тип: Нормативний

Кафедра: експериментальної фізики

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
93Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
916ст. наук. співробітник Гамерник Р. В.

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916

Опис навчальної дисципліни

Мета  –  Програма курсу прикладної оптики передбачає як ознайомлення із загальними принципами дії оптичних приладів (мікроскопів, телескопічних систем, інтерферометрів, поляризаційних пристроїв та елементів інтегральної оптики), так і допоможе в майбутньому на основі набутих знань робити правильний вибір з численних оптичних способів такий, який забезпечить проведення достовірних світлових вимірювань.

 

Завдання –  Засвоїти необхідні теоретичні і практичні відомості про основи і фізичні принципи побудови оптичних приладів, використовуваних для проведення світлових вимірювань та технічного контролю.

 

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

 

знати:

  • загальні принципи дії оптичних приладів та принципи їх конструювання;
  • схеми проходження променів через оптичні пристрої (мікроскопи, телескопічні системи);
  • роль різного роду діафрагм в оптичних приладах;
  • основні способи світлових вимірювань;
  • про різноманітні можливості оптичних методів технічного контролю;
  • елементи геометричної теорії інтерферометрів;
  • методи реєстрації інтерференційних картин;
  • принцип дії типових двопроменевих інтерферометрів;
  • основи багатопроменевої інтерференції;
  • основні вимоги до конструювання інтерферометрів;
  • фізичні основи методів поляризаційних вимірювань;
  • методи і прилади для отримання і опису поляризованого світла;
  • методи і прилади для вимірювання кутів повороту площини поляризації;
  • методи і прилади для вимірювання параметрів еліптично поляризованого світла;

 

вміти:

  • проводити для параксіальної області прості розрахунки для визначення положення і величини зображення предмета, всіх діафрагм, які належать системі;
  • здійснювати світлові вимірювання, правильно поєднуючи оптичні прилади з джерелами і приймачами світла, освітлювальними і проекційними системами до них;
  • розраховувати збільшення, роздільну здатність і числову апертуру оптичних пристроїв (мікроскопи, телескопічні системи);
  • здійснювати вибір принципіальної схеми інтерферометра для проведення вимірювань довжини, визначення показника заломлення, контролю форми поверхні і дослідження неоднорідностей прозорих об’єктів;
  • проводити якісний аналіз поляризованого світла;
  • здійснювати вимірювання кута повороту площини поляризації оптично активними середовищами;
  • проводити аналіз еліптично поляризованого світла з використанням компенсаторів Сенармона, Бабіне і Солейля;
  • проводити еліпсометричне дослідження складних відбиваючих систем.

Рекомендована література

Базова 

  1. Скворцов Г.Е. Микроскопы. – Л., 1979. – 511 с.
  2. Шишловский О.А. Експериментальна оптика. – Київ, 1969. – 656 с.
  3. Шишловский А.А. Прикладная физическая оптика. – М., 1982. – 822 с.
  4. Волкова Е.А. Поляризационные измерения. – М., 1974. – 156 с.
  5. Ржанов А.В., Свиташев К.К., Семененко А.И., Соколов В.К. Основы єлипсометрии. –Новосибирск, 1978. – 424 с.
  6. Вейнберг В.Б., Саттаров Д.К. Оптика световодов. – Л., 1977. – 320 с.

 

Допоміжна

  1. Афанасьев В.А. Оптические измерения. – М., 1981. – 320 с.
  2. Борбат А.М., Горбань И.С., Охрименко Б.А. Оптические измерения. – К., 1967. – 419 с.
  3. Бурсман Э.В. Физические приборы. – М., 1984. – 287 с.
  4. Ильин Р.Е., Федотов Г.И., Федин Л.А. Лабораторные оптические приборы. – М., 1986. –288 с.
  5. Ильин Р.Е. Теория оптических систем. – М., 1984. – 415 с.
  6. Турыгин И.А. Прикладная оптика. – М., 1975. – 362 с.

 

Інформаційні ресурси

 Wikipedia. wikipedia.org.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус:

Завантажити силабус