Новини фізики

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2025 році стали: Джон Кларк (Велика Британія), Мішель Деворе (Франція), Джон Мартініс (США) за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі.

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2024 році стали: Джон Гопфілд (США) і Джефрі Гінтон (Велика Британія і Канада) за фундаментальні відкриття та винаходи, що уможливлюють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж.

• 26 лютого 2024 року під час зіткнення іонів, яке провели фізики на прискорювачі частинок RHIC у Брукгейвенській національній лабораторії США, створило найсильніше магнітне поле у Всесвіті. Воно існувало частки секунди, але було у 10 тисяч разів потужнішим за магнітні поля, яке породжують у космосі нейтронні зорі.

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2023 році стали: Анн Л’Юйє (Франція), Ференц Краус (Угорщина) та П’єр Агостіні (США) за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині.

• 28 вересня 2023 перше пряме спостереження падіння атомів антиводню під дією земної гравітації виявило, що вона впливає на них так само, як і на звичайну матерію. Відкриття, яке здійснила колаборація фізиків ALPHA, свідчить, що антигравітації не існує.

• 5 червня 2023 року дослідники, які працюють на сферичному токамаку ST40, розігріли плазму до рекордних 8,6 кілоелектронвольта, що еквівалентно іонній температурі у понад сотню мільйонів кельвінів.

• 31 березня 2023 фізикам вперше вдалося поспостерігати за народженням одночасно чотирьох топ-кварків на Великому адронному колайдері (CERN).

• 14 грудня 2022 року енергія, отримана термоядерним синтезом на лазерній установці NIF (Ліверморська національна лабораторія), вперше перевищила енергію лазерного випромінювання.

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2022 році стали: Ален Аспе (Франція), Антон Цайлінґер (Австрія) та Джон Клаузер (США) за експерименти зі сплутаними фотонами, встановлення порушення нерівності Белла та новаторство квантової інформаційної науки.

• 26 вересня 2022 року космічний зонд НАСА DART у ході експериментальної місії вперше в історії контрольовано врізався в астероїд 65803 Дідим. Мета місії — розробка стратегії захисту Землі від астероїдів.

• 11 лютого 2022 року астрономи повідомили про відкриття найбільшої відомої галактики — Alcyoneus. Вона має діаметр 5 мільйонів парсек (16,3 млн світлових років).

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2021 році стали: Клаус Гассельманн (Німеччина) і Сюкуро Манабе (Японія) за фізичне моделювання клімату Землі, кількісну оцінку мінливості та надійне прогнозування глобального потепління та Джорджо Паризі (Італія) за відкриття взаємодії безладу і коливань у фізичних системах від атомного до планетарного масштабу.

• 20 травня 2021 року вченими Корнелльського університету встановлено новий рекорд у точності зображення атомів за допомогою методів електронної мікроскопії — отримано зображення із розмитістю меншою за 20 пікометрів

• 14 січня 2021 року Проєктом Dark Energy Survey оприлюднено результати спостережень, що включають каталог майже 700 мільйонів астрономічних об’єктів

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2020 році стали: Роджер Пенроуз (Велика Британія) за відкриття, що утворення чорної діри є впевненим передбаченням загальної теорії відносності та Райнгард Ґенцель (Німеччина) і Андреа Ґез (США) за відкриття надмасивного компактного об’єкту в центрі нашої Галактики.

• У 2020 році фізики з Південної Кореї встановили новий світовий рекорд на установці для магнітного утримання плазми типу токамак KSTAR. Ученим вдалося утримувати високотемпературну плазму протягом рекордних 20 секунд при температурі іонів понад 100 млн градусів.

• 14 вересня 2020 року в атмосфері Венери знайшли «маркер життя» (газ фосфін) у кількості, котру не вдається пояснити відомими абіогенними процесами, тому це розглядається як можливість існування на цій планеті мікробів.

Учасники 26-ї Генеральної конференції з мір і ваги в Парижі ухвалили історичне рішення про зміну визначень чотирьох з семи основних одиниць Міжнародної системи одиниць (СІ) – кілограма, ампера, кельвіна і моля.

Цим рішенням кілограм було “відв’язано” від матеріального носія-еталона і тепер визначається через постійну Планка. Раніше одиниця маси (кілограм) була прив’язана до циліндру зі сплаву платини та іридію, який зберігається у французькому місті Севр. Разом з ним було зроблено 40 копій з того ж матеріалу, які розіслали в національні бюро мір і ваги різних країн. Періодично їх звіряли з оригіналом. Вчені прийшли до висновку, що маси копій змінюються щодо головного еталона в діапазоні ± 50 мікрограмів за 100 років. Установка, за допомогою якої можна реалізувати новий еталон маси, називається ваги Киббла. Завдяки новому визначенню кілограма, кожна країна зможе відтворювати еталонну установку самостійно в будь-який час, не звіряючи з головним еталоном.

Колишнє визначення сили струму (ампер), затверджене в 1948 році, базувалося на вимірюванні сили, яка діє на паралельні провідники зі струмом. Нове визначення ампера прив’язане до  значення електричного заряду.

Одиниця температури (кельвін) раніше була рівна 1/273,16 часткам температури потрійної точки води. Нове визначення Кельвіна прив’язане до постійної Больцмана.

Одиниця кількості речовини (моль) до цього часу була прив’язана до кількості атомів в 0,012 кілограма стабільного вуглецю-12. У новій версії системи СІ моль буде визначатися через постійну Авогадро.

Проект реформи був схвалений 16.11.2018, а вступить в силу він у Всесвітній день метрології, 20 травня 2019 року.