Новини фізики

• 26 лютого 2024 року під час зіткнення іонів, яке провели фізики на прискорювачі частинок RHIC у Брукгейвенській національній лабораторії США, створило найсильніше магнітне поле у Всесвіті. Воно існувало частки секунди, але було у 10 тисяч разів потужнішим за магнітні поля, яке породжують у космосі нейтронні зорі.

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2023 році стали: Анн Л’Юйє (Франція), Ференц Краус (Угорщина) та П’єр Агостіні (США) за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині.

• 28 вересня 2023 перше пряме спостереження падіння атомів антиводню під дією земної гравітації виявило, що вона впливає на них так само, як і на звичайну матерію. Відкриття, яке здійснила колаборація фізиків ALPHA, свідчить, що антигравітації не існує.

• 5 червня 2023 року дослідники, які працюють на сферичному токамаку ST40, розігріли плазму до рекордних 8,6 кілоелектронвольта, що еквівалентно іонній температурі у понад сотню мільйонів кельвінів.

• 31 березня 2023 фізикам вперше вдалося поспостерігати за народженням одночасно чотирьох топ-кварків на Великому адронному колайдері (CERN).

• 14 грудня 2022 року енергія, отримана термоядерним синтезом на лазерній установці NIF (Ліверморська національна лабораторія), вперше перевищила енергію лазерного випромінювання.

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2022 році стали: Ален Аспе (Франція), Антон Цайлінґер (Австрія) та Джон Клаузер (США) за експерименти зі сплутаними фотонами, встановлення порушення нерівності Белла та новаторство квантової інформаційної науки.

• 26 вересня 2022 року космічний зонд НАСА DART у ході експериментальної місії вперше в історії контрольовано врізався в астероїд 65803 Дідим. Мета місії — розробка стратегії захисту Землі від астероїдів.

• 11 лютого 2022 року астрономи повідомили про відкриття найбільшої відомої галактики — Alcyoneus. Вона має діаметр 5 мільйонів парсек (16,3 млн світлових років).

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2021 році стали: Клаус Гассельманн (Німеччина) і Сюкуро Манабе (Японія) за фізичне моделювання клімату Землі, кількісну оцінку мінливості та надійне прогнозування глобального потепління та Джорджо Паризі (Італія) за відкриття взаємодії безладу і коливань у фізичних системах від атомного до планетарного масштабу.

• 20 травня 2021 року вченими Корнелльського університету встановлено новий рекорд у точності зображення атомів за допомогою методів електронної мікроскопії — отримано зображення із розмитістю меншою за 20 пікометрів

• 9 березня 2021 року в Японії найшвидший в світі суперкомп’ютер Fugaku вивели на повну потужність

• 14 січня 2021 року Проєктом Dark Energy Survey оприлюднено результати спостережень, що включають каталог майже 700 мільйонів астрономічних об’єктів

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2020 році стали: Роджер Пенроуз (Велика Британія) за відкриття, що утворення чорної діри є впевненим передбаченням загальної теорії відносності та Райнгард Ґенцель (Німеччина) і Андреа Ґез (США) за відкриття надмасивного компактного об’єкту в центрі нашої Галактики.

• У 2020 році фізики з Південної Кореї встановили новий світовий рекорд на установці для магнітного утримання плазми типу токамак KSTAR. Ученим вдалося утримувати високотемпературну плазму протягом рекордних 20 секунд при температурі іонів понад 100 млн градусів.

• 14 вересня 2020 року в атмосфері Венери знайшли «маркер життя» (газ фосфін) у кількості, котру не вдається пояснити відомими абіогенними процесами, тому це розглядається як можливість існування на цій планеті мікробів.

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2019 році стали: Мішель Майор і Дідьє Кело (Швейцарія) за відкриття екзопланети, що обертається навколо сонцеподібної зірки та Джеймс Піблс (Канада) за теоретичні відкриття у фізичній космології.

• У жовтні 2019 року компанія Google оголосила про досягнення квантової переваги – здатності квантових комп’ютерів здійснювати обчислення, які неможливо виконати на звичайних комп’ютерах. Час виконання обчислень може бути скорочено у кілька тисяч разів. 

• 10 квітня 2019 року вперше опубліковано зображення чорної дірки отримане за допомогою Event Horizon Telescope. Першою чорною дірою, яку побачило людство, став надмасивний коллапсар у далекій галактиці Messier 87, що знаходиться в скупченні Діви. Розміри об’єкта на фотографії перевищують всю Сонячну систему.

• В березні 2019 року Всесвітній мережі Інтернет виповнилося 30 років (30 фактів про Інтернет).

Учасники 26-ї Генеральної конференції з мір і ваги в Парижі ухвалили історичне рішення про зміну визначень чотирьох з семи основних одиниць Міжнародної системи одиниць (СІ) – кілограма, ампера, кельвіна і моля.

Цим рішенням кілограм було “відв’язано” від матеріального носія-еталона і тепер визначається через постійну Планка. Раніше одиниця маси (кілограм) була прив’язана до циліндру зі сплаву платини та іридію, який зберігається у французькому місті Севр. Разом з ним було зроблено 40 копій з того ж матеріалу, які розіслали в національні бюро мір і ваги різних країн. Періодично їх звіряли з оригіналом. Вчені прийшли до висновку, що маси копій змінюються щодо головного еталона в діапазоні ± 50 мікрограмів за 100 років. Установка, за допомогою якої можна реалізувати новий еталон маси, називається ваги Киббла. Завдяки новому визначенню кілограма, кожна країна зможе відтворювати еталонну установку самостійно в будь-який час, не звіряючи з головним еталоном.

Колишнє визначення сили струму (ампер), затверджене в 1948 році, базувалося на вимірюванні сили, яка діє на паралельні провідники зі струмом. Нове визначення ампера прив’язане до  значення електричного заряду.

Одиниця температури (кельвін) раніше була рівна 1/273,16 часткам температури потрійної точки води. Нове визначення Кельвіна прив’язане до постійної Больцмана.

Одиниця кількості речовини (моль) до цього часу була прив’язана до кількості атомів в 0,012 кілограма стабільного вуглецю-12. У новій версії системи СІ моль буде визначатися через постійну Авогадро.

Проект реформи був схвалений 16.11.2018, а вступить в силу він у Всесвітній день метрології, 20 травня 2019 року.

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2018 році стали: Жерар Муру (Франція) і Донна Стрікленд (Канада) за розробку методів генерації високоефективних, ультра коротких оптичних імпульсів і Артур Ешкін (США) за розробку лазерних щипців та їхнє використання у біологічних системах.

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2017 році стали: Райнер Вайс, Баррі Баріш, Кіп Торн (усі США) за за вирішальний внесок у розробку детектора LIGO та спостереження гравітаційних хвиль.

• Надзвичайно рідкісне явище – зустріч двох фотонів, яка закінчується зміною їхнього напрямку руху, – зафіксували на детекторі ATLAS, у Європейській організації ядерних досліджень (CERN).

• IBM представила 50-кубитный квантовый компьютер

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2016 році стали: Девід Таулесс, Данкан Галдейн, Джон Костерліц (усі Велика Британія) за теоретичне відкриття топологічних фазових переходів та топологічних фаз речовини.

• В 2016 році учасники проєкту LIGO оголосили про те, що їм вдалося вперше зафіксувати гравітаційні хвилі, породжені колапсом двох чорних дір, який стався 1,3 мільярдів років тому.

• Нобелівськими лауреатами з фізики у 2015 році стали: Артур Макдональд (Канада), Такаакі Каджита (Японія) за відкриття нейтринних осциляцій, що доводить наявність маси нейтрино.