Прохоренко Віктор Якович
Народився 10.07.1937 у місті Поліськ Київської області — помер 11.02.2012. Вчений у галузі фізики металів, кандидат фізико-математичних наук (Термоелектричні властивості рідких металів, 1966), доцент (1968), доктор фізико-математичних наук (Електронні властивості та атомна будова металевих розплавів, 1987), професор (1987), академік АН ВШ України (1999).
Закінчив фізичний факультет Львівського державного університету (1959), аспірантуру (1966). У 1959–1964 р. стариший лаборант, інженер, старший інженер, науковий співробітник КБ “Термоприлад”; в 1966–1967 р. асистент, 1967–1984 р. доцент, з 1985 р. професор кафедри рентгенометалофізики Львівського університету; в 1985–2000 р. завідувач, з 2001 р. професор кафедри фізики металів та матеріалознавства Львівської політехніки; з 2001 р. професор Жешувського університету (Польща).
Наукові інтереси: будова та теплофізичні властивості розплавлених металів і напівпровідників, процеси кристалізації та формоутворення, взаємодія металевих розплавів з конструкційними матеріалами та захист від корозії. За його керівництвом та з безпосередньою участю розроблено фізичні основи і технологічне обґрунтування використання металевих розплавів в атомній енергетиці та термометрії. Автор 427 наукових праць.
Почесний професор Українського технічно-господарського інституту у Мюнхені (1990); дійсний член Академії інженерних наук (1990) та АН вищої школи України (1990); дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (1992); член Правління асоціації матеріалознавців України (2001); титулярний професор Жешувського університету (Польща, 2001); член Ливарної комісії Польської академії наук (2003); член редакційних колегій п’яти наукових часописів: «Технічні вісті» (Львів), «Журнал фізичних досліджень» (Львів), «Теорія та практика металургії» (Дніпропетровськ), «Archiwum Odlewnictwa» (Katowice), «Фізичні методи та засоби контролю середовищ, матеріалів та виробів» (Львів).
Нагороди: Державна премія України в галузі науки і техніки (1983); Почесна грамота Міністерства освіти УРСР (1987); Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (1994); Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (1997).