ЮХНОВСЬКИЙ Ігор Рафаїлович

(1.09 1925, с.Княгинине Рівненської обл.) Учений, фізик-теоретик, державний, політичний і громадський діяч. Доктор фіз.-мат. наук, професор, академік НАН України. З 1970 завідувавач відділу статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР. З 1990 директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України. 1990–1998 очолює Західний науковий центр НАН України. Створив львівську наукову школу статистичної фізики. Розробив методи теоретичних досліджень систем взаємодіючих частинок: метод колективних змінних та метод зміщень; теорія рідин і розчинів електролітів, металів і сплавів, невпорядкованих систем, фазових переходів та критичних явищ; математичні методи в економіці та   суспільстві, проблеми енергетики, проблеми безпеки об’єкта “Укриття” на Чорнобильській АЕС, теорія гетерогенного каталізу. Автор біля 500 наукових праць. Народний депутат України І— IV скликань. Почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАН України, доктор Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка. Премія АН УРСР ім. М.М.Крилова. Ордени «Знак пошани» (1975), Трудового Червоного Прапора (1985), Вітчизняної війни I ступеня (1985). Відзнака Президента України (1995), орден За заслуги I ступеня (2000), орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2002), Герой України та кавалер ордена Держави (2005).