Довгий Ярослав Остапович

(30.IX.1933, с. Німшин, Галиць­кий район, Івано-Франківська обл – 24.V.2017, м.Львів). Український фізик, кандидат фізико-математичних наук (1964), доцент (1966), доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1987).

У 1956 р. закінчив фізичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. Захистив кандидатську дисертацію на тему „Дослідження оптичних властиво­стей гіротропних кристалів та молекулярних кристалів з домі­шками”. Працює в Університеті від 1960 р. Спочатку – асис­тент кафедри експериментальної фізики, 1966 – 1987 рр. – доцент кафедри експериментальної фізики, з 1987 р. – професор цієї кафедри.  Док­торську дисер­тацію захистив на тему „Оптичні спектри та енерге­тична структура нелі­нійних кристалів”.

Автор понад 300 наукових праць, зокрема книг „Оптичні квантові генератори” (Київ, 1977), „Електронна будова і оптика нелінійних кри­сталів” (у співавторстві з д-ром І.Кітиком; Львів, 1996), „Чарівне явище надпровідність” (Львів, 2000), „Лазерний практикум” (Львів, 2004).

Серед оригінальних наукових здобутків зокрема такі: виявлення та встановлення критеріїв ідентифікації нового типу елементарних збуджень в гіротропних кристалах – циркулярних екситонів (разом з академіком М.Бродином); обґрунтування ролі принципу локальності в оптич­них дисперсійних співвідношеннях; експериментальне виявлення особливостей по­ляритонних збуджень у шаруватих кристалах; фотоіндуковані зміни у кристалах і тонких плівках та можливості їхнього використання для запису оптичної інформації; встановлено правило, яке дає змогу оптимізувати пошук та синтез нових нелінійно-оптичних кристалів для перетворювачів лазерного випромінювання („правило Дов­гого-Кітика”); вироблено методику прогнозування довговічності газових лазерів за параметрами розрядної плазми; уперше розшифровано зонну енергетичну струк­туру важливих нелінійно-оптичних кристалів; одержано нові результати щодо впливу лазерного опромінення на властивості високотемпературних надпровідни­ків, що відкриває можливості керувати їхніми параметрами. Професор Я.О.Довгий запропо­нував спектроскопічні підходи під час вивчення конфігураційних взаємодій у криста­лах, узагальнив формулу Смакули на випадок врахування конфігураційних взає­модій. Виявив та проінтерпретував явища ізоструктурного фазового переходу й автоінтеркаляції під час зміни вмісту компонентів у твердих розчинах шаруватих кри­сталів. Встановив екситонну природу гіротропії в кристалах парателуриту та передбачив можливість спостереження в цих кристалах явища від’ємної рефракції. Має авторські свідоцтва на винаходи.

Відомими є його публікації з актуальтних проблем освіти і науки в Україні. Повернув нашому студентству та науковій громадськості замовчувані за тоталітарного режиму імена видатних українських учених – Олександра Смаку­ли і Остапа Стасіва.

Дійсний член НТШ (1992), член Нью-Йоркської академії наук (1994).

Голова фізичної комісії НТШ (1999), голова Фонду О.Смакули(1996).

Лауреат премії ім. А.Ф.Прихотько НАН України за серію робіт „Нейтральні та зарядові збудження в твердотільних системах” (2002).

Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка (2005).

Бібліографічний показчик наукових праць, книг, авторських свідоцтв за винаходи, публікацій

СЛОВО ПРО ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА ДОВГОГО з нагоди 70-річчя (Михайло Бродин, академiк НАНУ, директор iнституту фiзики НАНУ, почесний доктор Львiвського нацiонального унiверситету iменi Iвана Франка)

Науковий семінар з нагоди 85-річчя з дня народження Довгого Ярослава Остаповича